Кафедра

Кафедра оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії

 Клінічною базою кафедр  є ЛОР відділення, офтальмологічне та нейрохірургічне віділленя КЗ ТОР «Тернопільської університетської лікарні» комунальний заклад Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» та ЛОР віділення  Тернопільської обласної дитячої клінічної комунальної лікарні.

Адреса: м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1, тел. (0352)-273-347

              м.Тернопіль, вул. Сахарова, 2.

Штат кафедри: 2 професори, 6 доцентів, 3 асистенти, 1 лаборант.

Завідувач кафедри проф. Олександр Іванович Яшан.

Станом на 01 січня 2012 року на кафедрі працюють проф. О.І.Яшан, проф. П.В.Ковалик, доц. Ю.М.Андрейчин, доц. М.В.Турчин, доц. П.С.Гудак, доц. А.П.Ковалик, доц. І.В.Мальована,  доц. Т.А.Табалюк, ас. К.В.Гнатко, ас. Л.О.Островська, ас. Т.І.Романюк, лаб. О.А. Камінська.


Верхній ряд: доц. П.С.Гудак, доц. Ю.М.Андрейчин, доц. М.В.Турчин, доц. А.П.Ковалик, лаб.І.О.Сорока; нижній ряд: проф. П.В.Ковалик, ас. К.В.Гнатко, проф. О.І.Яшан, доц. І.В.Мальована, доц. А.А.Скляр.

Оториноларингологія

     В останній час фахівці кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії запровадили власну модифікацію дакріоцисториностомії у хворих на хронічний дакріоцистит. Головною скаргою таких пацієнтів є постійна сльозотеча, оскільки внаслідок запалення блокуються природні слізні шляхи і сльоза не потрапляє в порожнину носа (як це відбувається в нормі), а витікає назовні по щоці. Дакріцисториностомія це хірургічне втручання, що полягає в утворенні нового сполучення слізного мішка з порожниною носа. Виконують його переважно одночасно два фахівці: зі сторони слізних шляхів – офтальмолог, з боку носа – отоларинголог. Офтальмолог вводить у слізну точку зонд та проникає через слізний мішок у слізо-носовий канал. Наявність зонда в каналі є надійним орієнтиром для отоларинголога, який за допомогою електро-бора формує отвір діаметром 5-8 мм у боковій кістковій стінці носа та за допомогою носових щипців видаляє сполучнотканинну стінку слізного мішка. В результаті таких дій в утворений отвір стає видимим кінчик зонда, попередньо введений офтальмологом у слізні шляхи. На цей кінчик з боку порожнини носа ЛОР-фахівець одягає кінець тонкої поліхлорвінілової трубочки, яку фіксує до крила носа вузловим швом. Пацієнти перебувають в офтальмологічному відділенні протягом одного тижня, їм промивають слізні шляхи з двох боків: через слізну точки та через введену в ніс трубочку. Через 7-10 днів трубочку з носа видаляють, за цей час у кістковій стінці носа формується надійний шлях проведення сльози та лікування хронічної сльозотечі.

 

Підпис до малюнка. Проф. О.І.Яшан (оториноларинголог) та доц. М.В.Турчин (офтальмолог) виконують дакріоцисториностомію у пацієнтки на правобічний хронічний дакріоцистит.

Наприкінці 2013 року в дію вступив новий операційний блок, який розміщено на базі відділення хірургічної стоматології та включає дві операційних кімнати, дві передопераційні, передстерилізаційну, стерилізаційну, матеріальну та кімнату медперсоналу. На даний час операційний блок оснастили комплексом обладнання для ендоназальних операцій та виконують весь спектр хірургічних втручань на носі і навколоносових пазухах. Планується встановлення операційного мікроскопу для проведення хірургічних втручань на вусі, косметичних операцій на носі, а також виконання дентальної імплантації та інших стоматологічних процедур.

 

           Підпис до малюнка - доц. А.П.Ковалик проводить ендоскопічне дослідження в новому операційному блоці клініки оториноларингології та хірургічної стоматології.

Офтальмологія. У 2013 році в клініці офтальмології КЗ ТОР «ТУЛ» запроваджено одну з новітніх методик лікування кератоконусу та інших дистрофічних недуг рогівки – крос-лінкінг. В основі метода лежить хімічна реакція фотополімеризації колагенових волокон рогівки, що виникає у результаті комбінованої дії нешкідливої фоточутливої речовини (рибофлавіна чи вітаміна В2) і низькоінтенсивного ультрафіолетового випромінювання (спектру А). Основне призначення крос-лінкінгу - зміцнити рогівку, що загальмує прогресування захворювання та дозволяє у ряді випадків уникнути складної операції її трансплантації.  Крос-лінкінг проводиться у два етапи і триває приблизно годину. Перші 30 хвилин рогівка насичується вітаміном В2, що закрапується в око що дві хвилини. Наступні півгодини на рогівку діє спеціально змодельоване і дозоване УФ-випроміювання, що продукується спеціально розробленою лампою чи лінкером, яке подається з невеличкими перервами у шість п’ятихвилинних фаз.

Покази до використання крос-лінкінгу розширюються щороку, з’являються все нові і нові стани, при яких він ефективний. Це пов’язано з відносною молодістю методики та постійним розвитком наукової думки. І так, сьогодні крос-лінкінг рекомендується при кератоконусі, пелюцидній маргінальній дистрофії, ятрогенній кератоектазії, кератомаляції, бульозній кератопатії.  Існують клінічні дані, що доводять ефективність застосування методики при кератитах, які погано піддаються лікуванню, оскільки крос-лінкінг викликає повну стерилізацію рогівки, чим зменшує набряк та інші запальні прояви, купує больовий синдром.

 Стажування і навчання з даної методики доц. Т.А. Табалюк проходила у клініках Бордо (Франція), Прага (Чехія), Краків (Польша), Мілан (Італія). Власний досвід використання крос-лінкінгу було оприлюднено на 17 зимовій зустрічі ESCRS (Варшава, Польща), 31 конгресі ESCRS (Амстердам, Нідерланди), 43 конгресі ECLSO (Мюнхен, Німеччина) та науково-практичній конференції з міжнародною участю «Новітня офтальмохірургія» (Київ, Україна).

 

            Доц. Т.А. Табалюк разом з операційною медсестрою виконує крос-лінкінг з приводу кератоконусу правого ока. Фаза іррадіації (друга) процедури крос-лінкінгу.

           Нейрохірургія. З метою краніопластики поширених дефектів мозкового та лицевого черепа у пацієнтів після декомпресійної краніектомії внаслідок черепно-мозкової травми, а також після пролабування мозку в трепанаційний отвір, що виник за інших причин. Доц. П.С.Гудак почав широко застосовувати КТ-стереолітографічно модельовані титанові («Остеонано», «Нікомед») сітчаті трансплантати. Дана методика запроваджена ним у практику нейрохірургічного відділення КЗ ТОР «ТУЛ»  після стажування в університетських клініках м. Халапа (Мексика), м. Пейч (Угорщина) та Бонн (Німеччина). Використання таких індивідуально-модельованих  трансплантатів дозволило коригувати косметичний дефект черепа будь-якої форми та розмірів з мінімальним ризиком ускладнень.